Цей Звіт про управління складено відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 No 996-XIV.

Компанія є підприємством, що становить суспільний інтерес. Предметом діяльності Компанії є страхування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням, а також інша діяльність у межах, визначених Законом України "Про страхування" та іншими нормативними актами України.

Компанія є асоційованим членом Моторно-транспортного (страхового) бюро України та Національної асоціації страховиків України.

Перелік класів страхування (ризиків у межах відповідного класу), за якими Компанією отримано ліцензію на здійснення діяльності зі страхування:

Метою діяльності Компанії є надання страхових послуг для страхового захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб та отримання прибутку.

Компанія здійснює діяльність відповідно до диверсифікованої бізнес-моделі з основним фокусом на корпоративний сегмент.

Основним каналом залучення бізнесу є страхові та перестрахові посередники (агенти та брокери), а також страховики-партнери, які передають ризики у перестрахування Компанії. Частка прямих продажів, включаючи онлайн-канали, залишається незначною.

Орієнтація на співпрацю з посередниками мінімізує потенційний конфлікт інтересів між підрозділами продажів та андеррайтингу та забезпечує незалежність процесу оцінки ризиків при формуванні страхового портфеля.

Стратегічними напрямами діяльності Компанії є:

За підсумками 2025 року страховий портфель Компанії характеризується високим рівнем диверсифікації.

Структура портфеля за лініями бізнесу становить:

Частка автострахування (КАСКО та ОСЦПВ) у портфелі становить 30,9%, що є суттєво нижчим показником порівняно із середньоринковим рівнем (66,5% станом на ІІІ квартал 2025 року, включаючи "Зелену карту", КАСКО та ОСЦПВ), що свідчить про помірну концентрацію ризику в даному сегменті.

Частка ОСЦПВ у портфелі Компанії у 2025 році суттєво зросла та становить 15,0% порівняно з 2% у 2024 році. Збільшення обсягів цього виду страхування зумовлено змінами законодавчого та регуляторного середовища, зокрема переходом до вільного ціноутворення. Вказані зміни підвищили економічну привабливість сегменту та дозволили Компанії активізувати діяльність у цьому класі страхування.

Медичне страхування формує 23,8% портфеля та у звітному періоді зазнавало впливу інфляційних факторів, зокрема зростання вартості медичних послуг і лікарських засобів.

Компанія також здійснює діяльність з прийняття ризиків у вхідне перестрахування та співпрацює з українськими страховиками. Частка премій, отриманих за договорами вхідного перестрахування, становить 8% від загального обсягу валових написаних премій.

У структурі вхідного перестрахування найбільшу частку становлять:

Понад 61% страхового портфеля сформовано видами страхування, що покриті облігаторними програмами перестрахування (майно, відповідальність, КАСКО, МАТ майно, фінансові ризики).

Компанія здійснює перестрахування ризиків у провідних міжнародних перестраховиків, включаючи покриття катастрофічних ризиків (CAT), що забезпечує додаткову стабільність та захист капіталу.

Дочірні компанії у Компанії станом на 31 грудня 2025 року відсутні.

Філії або інші відокремлені структурні підрозділи у Компанії станом на 31 грудня 2025 року відсутні.

Діяльність Компанії не несе шкоди навколишньому середовищу.

Компанія дотримується екологічних принципів функціонування офісу:

Протягом 2025 року Компанією не здійснювався викуп власних акцій. Також не придбавались акції/корпоративні права до портфелю Компанії.

Загальні збори акціонерів Компанії є вищим органом управління.

Повноваження вищого органу управління регламентується Статутом.

Протягом звітного періоду було проведено 2 (два) засідання Загальних зборів.

Перелік питань, що виносились наведено нижче:

Протягом 2025 року Наглядова рада Компанії діяла у складі:

В 2025 році комітети у складі Наглядової Ради не утворювались.

Повноваження наглядового органу регламентуються Статутом та Положенням про Наглядову раду. Винагорода за рік членів Наглядової ради передбачена не була.

Протягом 2025 року Наглядовою радою було проведено 11 засідань, на яких, серед іншого, були прийняті рішення:

Відповідно до Протоколу засідання Наглядової ради Компанії від 26 червня 2024 року, виконання обов'язків корпоративного секретаря на постійній основі покладено на начальника юридичного управління.

Відповідно Положення про корпоративного секретаря, Загальні збори, Наглядова рада або Рада директорів за потреби можуть затверджувати план роботи Корпоративного секретаря, способи оцінки результатів його діяльності, порядок та періодичність звітності.

У зв'язку з відсутністю виробничої потреби, порядок спеціальної звітності корпоративного секретаря, в тому числі особи, яка тимчасово виконує його обов'язки, Компанією не затверджувався.

Винагорода за 2025 рік членів Наглядової ради передбачена не була.

Правління є виконавчим органом Компанії, який здійснює керівництво його поточною діяльністю. Протягом 2025 року Правління діяло у складі:

До компетенції Правління належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю Компанії, крім питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів та Наглядової ради. Основні питання, віднесені до компетенції Правління, визначені у Положенні про Правління.

Діяльність Правління полягає в представленні Компанії в органах державної влади та управління; судових, правоохоронних та контрольних органах; переговорах з діловими партнерами, клієнтами, банками тощо; у взаємовідносинах з працівниками Компанії; інших господарських відносинах та прийнятті рішень про затвердження планів та звітів про їх виконання, затвердження внутрішніх нормативних документів Компанії, вчинення правочинів в межах власної компетенції, визначеної Статутом та Положенням про Правління

Протягом 2025 року Правлінням було проведено 5 засідань на яких, серед іншого, були розглянуті питання щодо затвердження річної фінансової звітності за 2024 рік, щодо затвердження загальних умов страхових продуктів страхування вантажоперевезень від воєнних ризиків та страхування від нещасних випадків водіїв на транспорті та відповідних інформаційних продуктів; затвердження внутрішніх Положень/Політик Компанії, проекту розробки та запровадження довідкового чат-боту Компанії, тощо.

Оплата праці членів Правління здійснюється відповідно до штатного розпису, розмір оплати наведений у примітці фінансової звітності 818000 "Пов'язана сторона".

Фінансова звітність Компанії була підготовлена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - "МСФЗ"), прийнятих Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку ("РМСБО"), та тлумачень, випущених Комітетом з тлумачень Міжнародної фінансової звітності ("КТМФЗ"). Ця фінансова звітність була складена відповідно вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо складання фінансової звітності на підставі даних бухгалтерського обліку. Звітність складена з урахуванням принципу безперервності діяльності.

Річна фінансова звітність

Рік, що закінчується 31 грудня 2025 року

Гривня.

Звітність представлена в тисячах гривень з округленням до цілих, якщо не зазначено інше

Розкриття інформації про облікові судження та оцінки

Під час підготовки фінансової звітності згідно з МСФЗ від керівництва Компанії вимагається прийняття оцінок та припущень, які впливають на відображені у звітності суми. Керівництво здійснює свої оцінки та приймає професійні судження на постійній основі. Такі оцінки та судження керівництва базуються на інформації, яка є у керівництва станом на дату підготовки фінансової звітності. Відповідно, фактичні результати можуть відрізнятися від таких оцінок і припущень. Крім суджень, які передбачають облікові оцінки, керівництво Компанії також використовує професійні судження при застосуванні облікової політики. Професійні судження та оцінки, які чинять найбільш суттєвий вплив на суми, що відображаються у фінансовій звітності, та оцінки, результатом яких можуть бути значні коригування балансової вартості активів та зобов'язань протягом наступного фінансового року, включають:

Припущення під час визначення страхових зобов'язань. Оцінка страхових зобов'язань вимагає використання істотних професійних суджень. На думку Компанії, облікові оцінки, пов'язані із визначенням сум страхових зобов'язань, є основним джерелом невизначеності у наступних випадках:

Оцінюючи майбутні грошові потоки, Компанія неупереджено враховує всю обґрунтовану та підтверджену інформацію, що доступна без зайвих витрат або зусиль. Ця інформація включає як внутрішні, так і зовнішні історичні дані про претензії та інший досвід, щоб оцінити поточні очікування майбутніх подій. Оцінки майбутніх грошових потоків відображають бачення Компанією поточних умов на дату звітності, якщо оцінки будь-яких відповідних ринкових змінних відповідають спостережуваним ринковим цінам.

Податкове законодавство та визнання відстрочених податків.

Протягом років, що закінчилися 31 грудня 2025 року та 2024 року, податок на дохід за договорами страхування за ставкою 3% розраховується на базі валової суми отриманих премій. У 2025 та 2024 роках, враховуючи те, що даний податок розраховується виключно на валовій основі, він класифікується не як податок на прибуток, а як податок на страхові премії, представлений у складі витрат на страхові послуги за випущеними страховими контрактами.

Відповідно до законодавства України Компанія, як підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов'язана складати фінансову звітність за МСФЗ. У відповідності до Податкового кодексу України, платник податку, який відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовує МСФЗ, веде облік доходів і витрат та визначає об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень кодексу.

Починаючи з 01 січня 2024 року порядок формування страховиком технічних резервів згідно вимог Постанови Національного банку України №203 від 29 грудня 2023 року співпадають з розрахунками згідно МСФЗ 17 "Страхові контракти", і відповідно податкових різниць не виникає.

Розкриття основи підготовки фінансової звітності

Ця фінансова звітність була складена на основі історичної вартості, за виключенням оцінки фінансових інструментів, що обліковуються за амортизованою вартістю, за справедливою вартістю через інший сукупний дохід відповідно до Міжнародного стандарту фінансової звітності 9 "Фінансові інструменти" ("МСФЗ 9") та страхових зобов'язань, що оцінюються відповідно до Міжнародного стандарту фінансової звітності МСФЗ 17 "Страхові контракти".

Представлення інформації у 2025 році було змінене з метою наближення до вимог з IFRS Accounting Taxonomy (organised by financial statement)-in Ukrainian. Зміни в представленні інформації не вплинули на сукупний розмір активів, результатів від діяльності Компанії та його фінансовий стан у порівняльному та поточному періоді. Під час складання цієї фінансової звітності Компанія застосовувала зміни до МСБО 1 "Подання фінансової звітності" та Положення з практики МСФЗ 2 "Здійснення суджень про суттєвість".

Подання інформації в єдиному електронному форматі. Відповідно до пункту 5 статті 121 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємства, які зобов'язані складати фінансову звітність за Стандартами бухгалтерського обліку МСФЗ, складають і подають фінансову звітність на основі таксономії фінансової звітності за Стандартами бухгалтерського обліку МСФЗ в єдиному електронному форматі (iXBRL).

Розкриття інформації про витрати

Далі наведені доходи та витрати, які не були розподілені на страхові контракти

Нижче наведені опис облікової політики Компанії по відношенню до:

Усі інші розкриття облікової політики не наводяться на підставі несуттєвості для розкриття у фінансовій звітності та повторювання положень МСФЗ.

Страхові контракти

Страховий контракт це контракт, за яким одна сторона (емітент) приймає значний страховий ризик від іншої сторони (держателя страхового полісу), погоджуючись виплатити держателеві страхового полісу компенсацію в разі певної події в майбутньому, настання якої пов'язане з невизначеністю, - страхової події, що справляє на держателя страхового полісу несприятливий вплив.

Визнання, оцінка та представлення страхових контрактів. Компанія застосовує спрощений підхід до оцінки зобов'язання на залишок покриття щодо групи страхових контрактів шляхом використання підходу на основі розподілу премії, оскільки Компанія обґрунтовано очікує, що таке спрощення забезпечить оцінку зобов'язання на залишок покриття для групи страхових контрактів, яка не відрізнятиметься суттєво від оцінки, яку було б одержано в разі застосування загальної моделі, та/або період покриття за кожним контрактом в групі становить один рік або менше.

За страховими контрактами, до яких застосовується спрощений підхід, будь-які активи для аквізиційних грошових потоків, включаються до балансової вартості відповідних портфелів випущених страхових контрактів.

Будь-які активи чи зобов'язання для грошових потоків за портфелями утримуваних контрактів перестрахування включаються до балансової вартості портфелів утримуваних контрактів перестрахування.

На момент переходу на МСФЗ 17 частина продуктів була предметом розділення на різні портфелі. Компоненти продукту, що були включені до різних портфелів, є по своїй суті окремими компонентами, тобто мають окрему тарифну політику, не мають взаємопов'язаності по ризикам та можуть бути достроково припинені окремо один від одного.

Договори страхування, перестрахування: Класифікація. Контракт є страховим контрактом лише в тому разі, якщо він передає значний страховий ризик. Компанія визначає наявність значного страхового ризику та класифікує контракт як страховий, якщо договір страхування містить сценарій при якому вірогідна виплата значних додаткових сум.

Компанія проаналізувала договори страхування, договори вхідного перестрахування окремо і щодо кожного з них є сценарій (ненульова ймовірність) настання суттєвих збитків у розмірі страхової суми/ліміту відповідальності. Аналогічна ситуація з перестрахуванням, щодо якого є ймовірність суттєвих компенсацій перестраховика. Контракти, за якою Компанія передає значний страховий ризик, класифікуються як договори перестрахування. Отже всі договори страхування та перестрахування є предметом застосування МСФЗ 17.

Контракти страхування та перестрахування також наражають Компанію на фінансовий ризик в частині оцінки майбутніх грошових потоків та застосування ставкою дисконтування, що використовуються для коригування грошових потоків. Всі договори страхування та перестрахування класифікуються як договори без прямої участі та оцінюються відповідно до методу розподілу премій (РАА).

На звітну дату зобов'язання на залишок покриття за контрактами страхування та перестрахування оцінюються відповідно до методу розподілу премій (РАА) оскільки Компанія обґрунтовано очікує, що таке спрощення забезпечить оцінку зобов'язання на залишок покриття для групи, яка не відрізнятиметься суттєво від оцінки, яку було б одержано в разі застосування загальної моделі та/або період покриття у кожного контракту в групі становить один рік або менше.

Під час прийняття рішення щодо оцінювання страхових контрактів та контрактів перестрахування із застосування підходу на основі розподілу премій, Компанією було враховано той факт, що переважна кількість договорів передбачає період покриття на дату їх класифікації строком 1 рік та менше.

Одночасно з цим, для контрактів, період покриття яких становить більше 1 року з дати класифікації було проведено додатковий аналіз та обрахунки щодо рівня можливого відхилень за умови якби зобов'язання на залишок покриття за такими контрактами було визначено з використанням загального методу. На кожну звітну дату Компанія оцінює чи виконуються умови для використання підходу на основі розподілу премії по кожній групі страхових контрактів. Якщо вони не виконуються, то проводить тест на відповідність згідно внутрішньої методики і порівнює зобов'язання на залишок покриття розраховані загальною моделлю та за допомогою підходу на основі розподілу премії.

Якщо різниця не матеріальна в абсолютному значенні, то Компанія продовжує використовувати підхід на основі розподілу премії, якщо матеріальна, то Компанія при оцінці зобов'язань на залишок покриття починає використовувати загальну модель.

Розрахунки показали, що відсутні суттєві різниці в оцінці залишку зобов'язання на покриття при застосуванні спрощеного та загального методів. Компанія не здійснює коригування на часову вартість грошей і вплив фінансового ризику за потоками зобов'язання на покриття, оцінка яких здійснюється на основі розподілу премій.

Всі аквізиційні витрати (окрім комісії) визнаються такими, що понесені у момент їх виникнення. Комісійні винагороди включаються до складу зобов'язань на покриття в розрізі портфелів, а у випадках, коли неможливо визначити портфель до якого вони відносяться, - розподіляються пропорційно нарахованим преміям.

Аквізиційні витрати щодо договорів вихідного перестрахування розподіляються пропорційно частці перестраховика в нарахованих преміях по продукту.

Межі договору Компанія визначає виходячи з:

Відокремлення компонентів від договорів страхування та перестрахування. Аналіз договорів страхування та перестрахування на предмет відокремленості товарів та нестрахових послуг від страхової компоненти виявив нестрахові компоненти у вигляді нестрахової послуги, але через їх нематеріальність та/або взаємопов'язаності зі страховою компонентою, вони не відділяються від страхової компоненти і обліковуються згідно з МСФЗ 17. Станом на звітну дату та 31 грудня 2024 року договори страхування Компанії не містять інвестиційного компоненту.

Агрегація. Страхові контракти групуються за наступними принципами:

Річні когорти Компанія визначає на базі дати підписання договору. Всі адендуми, які відносяться до договору страхування будуть належати до когорти цього договору, якщо вони не є суттєвою модифікацією договору (не є предметом сторнування та нарахування як новий договір у новій групі страхових контрактів).

Агрегація. Контракти перестрахування. Портфель Компанії за договорами перестрахування складається з договорів факультативного та облігаторного перестрахування.

Визначення портфелів у вихідному перестрахуванні з факультативного перестрахування відбувається аналогічно до прямого. Когорти визначаються на базі дати підписання договору перестрахування. Всі групи страхових контрактів визнаються як ті, що відносяться до групи всіх інших контрактів у портфелі щодо статусу обтяжливості.

Визначення портфелів у вихідному перестрахуванні з облігаторного перестрахування базується на принципі один договір облігаторного перестрахування - один портфель. Когорти визначаються на базі дати початку покриття договору перестрахування. Всі групи страхових контрактів визнаються як ті, що відносяться до групи всіх інших контрактів у портфелі щодо статусу обтяжливості.

Всі договори перестрахування діляться на 2 типи портфелів за типом програми перестрахування.

Як було представлено вище, Компанія має досить детальне агрегування за портфелями, що призводить до значної кількості видів портфелів, при цьому частина цих портфелів мають несуттєву балансову вартість, яка не перевищує межі матеріальності, що встановлені Компанією на рівні 5% від суми чистих зароблених премій.

Первісне визнання. Компанія визнає групу випущених ним страхових контрактів, починаючи з більш ранньої з таких дат:

Враховуючи специфіку підходу на основі розподілу премії та умов договорів страхування, Компанія визнає свої зобов'язання на найбільш ранню дату:

Компанія визнає групу утримуваних контрактів перестрахування наступним чином:

Оцінка при первісному визнанні. При первісному визнанні Компанія оцінює групу страхових контрактів як суму грошових потоків виконання, які складаються з:

Зобов'язання страховика складаються з наступних частин:

При первісному визнанні балансова вартість зобов'язання на залишок покриття дорівнює преміям, одержаним при первісному визнанні, якщо такі є за вирахуванням будь-яких аквізиційних грошових потоків станом на таку дату.

Зобов'язання за страховими вимогами. Компанія оцінює, використовуючи загальну модель. Враховуючи структуру страхового портфелю та швидкості врегулювання, коригування для врахування часової вартості грошей і фінансових ризиків, пов'язаних із майбутніми грошовими потоками має суттєвий ефект на баланс та фінансовий результат Компанії. Тому Компанія здійснює дисконтування під час розрахунку зобов'язань за страховими вимогами. Компанія прийняла рішення здійснити дезагрегування фінансових доходів або витрат за страхуванням між прибутком або збитком та іншим сукупним доходом в частині зміни ставки дисконтування.

Оцінка після первісного визнання. Балансова вартість групи страхових контрактів станом на кінець кожного звітного періоду є сумою:

Грошові потоки страхування. До грошових потоків у межах контракту належать:

Зазначені нижче грошові потоки не враховуються під час оцінювання грошових потоків, що виникнуть у разі виконання Компанією наявного страхового контракту:

Визнання доходів та витрат. Компанія визнає дохід і витрати за такими змінами в балансовій вартості зобов'язання на залишок покриття:

Компанія визнає дохід і витрати за такими змінами в балансовій вартості зобов'язання за страховими вимогами:

Обтяжливі контракти. Компанія виходить із того, що жоден із контрактів у портфелі не є обтяжливим при первісному визнанні, якщо факти та обставини не вказують на протилежне. При цьому використовується інформації про оцінки, зроблені у внутрішній звітності суб'єкта господарювання.

При першому використанні стандарту обтяжливість сукупності страхових контрактів визначається на базі наявної статистики щодо комбінованого коефіцієнту. Якщо комбінований коефіцієнт більше за 100%, то відбувається подальший аналіз щодо причин такого результату і якщо він має системний характер і то відбувається оцінка комбінованого коефіцієнту з врахуванням дисконтування та корегування на нефінансовий ризик. Якщо з врахуванням останніх корегувань комбінований коефіцієнт більше 100%, то такі контракти визнаються як обтяжливі. Всі інші контракти визнаються як ті, що відносяться до групи всіх інших контрактів у портфелі.

Компанія не очікує мати контракти, які на початковій стадіях визнання не мають значної ймовірності стати обтяжливими в майбутньому, враховуючи мінливість зовнішніх обставин.

При подальшому оцінюванню визначення обтяжливості базується на бюджетних показників Компанії, які були визначені на історичних даних і базуються на ризик орієнтовному підході. Щоквартально здійснюється аналіз відповідності фактичних показників бюджетним та прогнозним і у випадку суттєво гірших показників, статус обтяжливості щодо страхових контрактів, що будуть випущені у наступному кварталі може бути змінений. Щодо вже випущених страхових контрактів статус обтяжливості не змінюється.

Якщо в будь-який час протягом періоду покриття факти та обставини вкажуть на обтяжливість групи страхових контрактів або ця обтяжливість була очікуваною, виходячи з бюджетних показників на первісне визнання, то Компанія розраховує різницю між:

До грошових потоків виконання відносяться:

Дані показники додаються і щодо них відбувається дисконтування та коригування на нефінансовий ризик. Якщо обтяжливі групи страхових контрактів мають пропорційне перестрахування, щодо них може визначатися частка перестраховика в компоненті збитку (чистий прибуток) як добуток компоненти збитку на розмір квоти. Щодо нових продуктів Компанія формує ризик орієнтовний бізнес план, який є основною для визначення статусу щодо обтяжливості страхових контрактів.

Припинення визнання та модифікація. Компанія припиняє визнання страхового контракту за умови спливу терміну виконання зобов'язання за страховим контрактом, коли його виконано або анульовано; у разі його модифікації. Припинення страхових контрактів відбувається в межах відповідної групи шляхом вилучення з обсягу грошових потоків виконання групи теперішньої вартості майбутніх грошових потоків та коригування на нефінансовий ризик, що пов'язані з правами й обов'язками, визнання яких в групі було припинено. Протягом звітного періоду не відбувалось внесення змін до контрактів, що призвело б до їх модифікації.

Розподіл доходів та витрат на страхові контракти. Всі аквізиційні витрати (окрім комісії) визнаються такими, що понесені у момент їх виникнення. Витрати по комісійній винагороді Компанія включає до балансової вартості активу/зобов'язання за договорами страхування та здійснює їх визнання у витратах на періодичній основі.

Аквізиційні витрати, по яким неможливо визначити продукт, до якого вони відносяться, розподіляються пропорційно нарахованим преміям.

Аквізиційні витрати щодо договорів вихідного перестрахування розподіляються пропорційно частці перестраховика в нарахованих преміях по продукту.

Адміністративні витрати Компанії розподіляються на:

Фінансові інструменти

Первісне визнання. Фінансові інструменти спочатку визнаються за справедливою вартістю плюс витрати, понесені на здійснення операції. Прибуток або збиток при початковому визнанні визнається лише у тому випадку, якщо існує різниця між справедливою вартістю та ціною угоди.

Дата визнання. Усі операції із придбання або продажу фінансових активів, що передбачають поставку протягом періоду, визначеного законодавством або традиціями ринку (угоди "звичайної" купівлі-продажу), визнаються на дату укладання контракту, або на дату, коли Компанія приймає на себе зобов'язання купити або продати актив, згідно з умовами контрактів.

Класифікація. Компанія визнає фінансові активи за амортизованою вартістю - метою утримання такого активу (тобто бізнес-моделлю) є отримання передбачених договором потоків грошових коштів. При класифікації фінансових інструментів здійснюється SPPI-тест (Solely payments of principal and interest), який передбачає тестування умов фінансового інструменту, де грошові потоки за ним становлять виплату виключно основної суми та процентів за непогашену частину основного боргу (бізнес-модель І типу). Фінансові зобов'язання оцінюються за амортизованою собівартістю

Знецінення фінансових активів. Компанія застосовує модель очікуваних кредитних збитків, яка передбачає своєчасне відображення погіршення або покращення кредитної якості фінансових інструментів з урахуванням наявної інформації та прогнозів на майбутнє. Об'єм очікуваних кредитних збитків, залежить від міри погіршення кредитної якості з дати порівняння, визначеної для фінансового інструменту. Оцінка резервів відбувається по відношенню до фінансових активів, що обліковуються за амортизованою вартістю.

Загальний підхід. У відповідності з загальним підходом в залежності від міри погіршення кредитної якості з моменту початкового визнання Компанія відносить фінансові активи до однієї з наступних стадій:

Дефолт за фінансовим інструментом визначається у випадку наявності таких ознак:

Джерела прогнозної інформації для макроекономічних показників, що їх використовує Компанія Національний банк України (www.nbu.gov.ua).

Модифікація активів. Модифікований фінансовий актив - актив, за яким грошові потоки, передбачені договором, були переглянуті. При модифікації фінансового активу Компанія аналізує чи зумовлює модифікація:

або

Припинення визнання. Фінансові активи. Фінансовий актив (або, коли застосовується частина фінансового активу або частина групи аналогічних фінансових активів) припиняє визнаватися, коли:

Припинення визнання. Фінансові зобов'язання. Фінансове зобов'язання припиняє визнаватися, коли воно виконане, анульоване або минає строк його дії. У випадку коли існуюче фінансове зобов'язання замінюється на інше від того самого кредитора на суттєво інших умовах, або в умови існуючого зобов'язання вносяться істотні коригування, то така заміна або коригування вважаються припиненням визнання первісного зобов'язання та визнанням нового зобов'язання, а різниця відповідної балансової вартості визнається у доходах/ витратах.

Списання фінансових активів. Компанія зменшує валову балансову вартість фінансового активу, якщо Компанія не має обґрунтованих очікувань щодо відшкодування фінансового активу в повному обсязі або його частини. Списання є подією, що веде до припинення визнання. Списання може відбуватися як до всього інструменту, так і до його частини, якщо ця частина включає потоки, які можна конкретно ідентифікувати або пропорційну частину грошових потоків.

Взаємозалік фінансових інструментів. Взаємозалік фінансових активів і зобов'язань з відображенням тільки чистого сальдо в звіті про фінансовий стан здійснюється тільки при наявності юридично закріпленого права провести взаємозалік і наміру реалізувати актив одночасно з врегулюванням зобов'язання. Це, як правило не здійснюється стосовно генеральних угод про взаємозалік, і відповідні актив та зобов'язання відображаються в звіті про фінансовий стан у повній сумі.

Основні засоби

До основних засобів відносяться матеріальні активи, які Компанія утримує з метою використання їх у процесі своєї діяльності, очікуваний строк корисного використання яких становить більше одного року та вартість яких за одиницю перевищує 20 000 гривень. Необоротні матеріальні активи первісною вартістю до 20 000 гривень, відповідно, та терміном корисного використання, що перевищує один рік, визнаються малоцінними необоротними матеріальними активами.

Після первісного визнання основних засобів їх подальший облік здійснюється за балансовою вартістю: первісною вартістю з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.

Витрати на поточний ремонт та утримання активів відносяться на витрати в міру їх здійснення і не впливають на балансову вартість необоротних активів. Ліквідаційна вартість встановлена на рівні нуль. Ліквідаційну вартість та строк корисної експлуатації активу Компанія переглядає на кінець кожного фінансового року.

Нематеріальні активи

Нематеріальні активи включають в себе ліцензії та програмне забезпечення і відображаються за первісною вартістю, яка складається із фактичних витрат на придбання (виготовлення) і приведення у стан, при якому вони придатні до використання відповідно до запланованої мети.

На кожний нематеріальний актив встановлюється індивідуальний термін корисного використання, що визначається Компанією самостійно, виходячи з наступних критеріїв: досвід роботи Компанії з подібними активами, сучасними тенденціями у розвитку програмних продуктів, експлуатаційними характеристиками, передбачуваного морального зносу, правових чи інших подібних обмежень щодо строків використання та інших факторів.

Компанія не має нематеріальних активів з невизначеним терміном корисного використання. При нарахуванні амортизації нематеріальних активів застосовується прямолінійний метод.

Після первісного визнання нематеріальні активи відображаються за балансовою вартістю: первісною вартістю з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.

Оренда

Компанія визначає термін оренди як термін, протягом якого не передбачено дострокового припинення договору оренди плюс період після дати зазначеної у такому договорі як закінчення дії, якщо існує достатня впевненість в тому, що Компанія продовжить термін оренди. Компанія визнає актив у формі права користування, а також орендне зобов'язання, застосовуючи у якості додаткової ставки запозичення, середньозважену за попередні періоди звітного року ставку розрахунку вартості довгострокових кредитів для суб'єктів господарювання (враховуючи валюту договору), за даними статистичної звітності банків України (без урахування овердрафту), що публікується на сайті Національного банку України, для випадків, якщо ставку відсотку неявно передбачену в оренді не можна легко визначити.

Подальший облік активу у формі права користування відбувається за первісною вартістю за мінусом накопиченої амортизації коригується на переоцінку зобов'язань з оренди. Компанія оцінює активи з права користування за амортизованою вартістю.

При перегляді по суті фіксованих платежів, які прив'язанні до зміни курсу або індексу, та відносяться до майбутніх періодів, Компанія переоцінює орендне зобов'язання та відповідно вартість активу з права користування шляхом дисконтування переглянутих орендних платежів для решти строку оренди, при цьому застосовуючи незмінну ставку дисконтування. Компанія відображає суму переоцінки орендного зобов'язання як коригування активу з права користування (крім випадку зменшення балансової вартості активу з права користування до нуля). У випадку, коли балансова вартість активу з права користування зменшилася до нуля та відбувається подальше зменшення орендного зобов'язання, Компанія визнає решту суми у складі прибутків або збитків.

Операції в іноземній валюті

Під час підготовки цієї фінансової звітності Компанія використовувала такі курси іноземної валюти:

Інформація за операційними сегментами

У відповідності до вимог МСФЗ 8 "Звітні сегменти" та з огляду на те, що Компанія не має фінансових інструментів в вільному обігу на відкритих ринках Компанія не складає сегментну звітність.

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КОЛОННЕЙД УКРАЇНА"

Компанія була створена 05 лютого 1998 року. Компанія була створено як акціонерне товариство закритого типу. Компанія є правонаступником Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "К'Ю БІ І УКРАЇНА".

Приватне акціонерне товариство

Україна

вулиця Іллінська, буд. 8, м. КИЇВ, 04070, Україна

Україна

Відокремлених підрозділів Компанія не має.

Компанія є підприємством, що становить суспільний інтерес.

Основні види діяльності - інші види страхування, крім страхування життя. Предметом діяльності Компанії є страхування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням, а також інша діяльність у межах, визначених Законом України "Про страхування" та іншими нормативними актами України.

Участь в громадських об'єднаннях страховиків. Компанія є асоційованим членом Моторно-транспортного (страхового) бюро України та Національної асоціації страховиків України.

Перестраховики. Компанія уклала договори перестрахування з метою обмеження потенційного чистого збитку шляхом часткової передачі ризику перестраховикам: Передані ризики за договорами перестрахування, згідно із Законом України "Про страхування" від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР, не звільняють Компанію від її прямих зобов'язань перед страхувальниками. Укладання зазначених договорів було здійснено Компанією з урахуванням вимог до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів, що входять до групи FAIRFAX та інших, встановлених органом нагляду у відповідні проміжки часу.

Наявні безстрокові ліцензії. Перелік класів страхування (ризиків у межах відповідного класу), за якими страховиком отримано ліцензію на здійснення діяльності зі страхування:

Небанківська фінансова група. Компанія є учасниками небанківської фінансової групи фінансової групи FAIRFAX, до якої входять наступні учасники:

Дочірні компанії. Компанія не мала дочірніх компаній станом на 31 грудня 2025 року та станом на 31 грудня 2024 року.

Пруденційні показники. Для страхових компаній України пруденційні показники встановлені та контролюються Національним банком України.

Звітність Компанії. Відповідно до вимог чинного законодавства України Компанія складає і надає контролюючим органам наступні звіти, які підлягають розкриттю на сайті Компанії (крім Звітності учасника ринку небанківських фінансових послуг):

Ес-Сі-Пі Люксембург С.А Р.Л. [SCP Luxembourg S.à r.l.]

24 лютого 2022 року відбулось широкомасштабне вторгнення російської федерації на територію України. Президентом України був виданий Указ "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022, а Верховною Радою прийнятий Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану Україні". Війна - це істотна подія для українських компаній і для держави в цілому. Управлінський персонал та акціонери Компанії на постійні основі оцінюють перспективи діяльності у майбутньому, розглядаючи як зовнішні, так і внутрішні фактори, що можуть впливати на його діяльність. До внутрішніх факторів належать:

Спираючись на прогнозні розрахунки діяльності Компанії, управлінський персонал дійшов висновку, що існують достатні підстави для підготовки цієї звітності на основі принципу безперервної діяльності. Разом з тим, проаналізувавши існуючі внутрішні, економічні та військові чинники та враховуючи їх можливий вплив, керівництво Компанії дійшло висновку, що існує суттєва невизначеність, яка може поставити під сумнів здатність Компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі, як наслідок може бути ускладненим або неможливим реалізувати свої активи та погасити зобов'язання за звичайного перебігу господарської діяльності.

Розкриття інформації про цілі, політику та процеси щодо управління капіталом

Компанія і акціонери зацікавлені у виконанні всіх нормативів, вимог до капіталу платоспроможності, регулятивного капіталу, до активів на покриття технічних резервів, тощо. У разі виникнення будь-яких потенційно можливих питань, або змін щодо державних вимог і акціонерами і Компанією будуть вжиті всі необхідні заходи щодо їх вирішення та виконання.

Управління капіталом Компанії спрямоване на досягнення наступних цілей:

Інформація про те, чи виконував суб'єкт господарювання будь-які зовнішні вимоги стосовно капіталу

На Компанію поширюються зовнішні вимоги до капіталу платоспроможності - це мінімальна сума статутного капіталу, а також нормативи платоспроможності. Закон України "Про страхування" № 1909-IX від 18 листопада 2021 року, що вступив в дію з 1 січня 2024 року, встановив диференційований підхід до мінімального розміру статутного капіталу страховиків: 32 мільйони гривень для страховиків, що здійснюють страхування інших видів, ніж страхування життя, та 48 мільйонів гривень - для компаній зі страхування життя, страховиків із ліцензією на класи страхування відповідальності, кредитів, поруки та на здійснення діяльності з перестрахування.

Компанія дотримувалась усіх встановлених вимог щодо забезпечення платоспроможності станом на 31 грудня 2025 року та станом на 31 грудня 2024 року.

Компанія протягом звітного періоду не вносила зміни в облікову політику.

Зміни до МСФЗ, що набрали чинності з 01 січня 2025 року і не мали впливу на фінансову звітність Компанії:

Нові стандарти та поправки, які набули чинності з 1 січня 2025 року, не мали суттєвого впливу на фінансову звітність Компанії за 2025 рік. Зокрема, зміни до МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів" не вплинули на істотні оцінки чи визнання валютних операцій, оскільки Компанія не мала істотних операцій у валютах, де неможливий обмін. Поправки до МСФЗ 1 мають застосовуватися тільки першими користувачами МСФЗ і не стосуються Компанії, що вже застосовує МСФЗ.

Наступні зміни існують, але ще не набрали чинності у 2025 році і тому не вплинули на звітність за 2025 рік:

Щорічні вдосконалення стандартів бухгалтерського обліку за МСФЗ, які набирають чинності для річних періодів, що починаються з 01 січня 2026 року. Ці зміни вносяться до:

Нові стандарти, що набирають чинності з 01 січня 2027 року.

Як очікуються майбутні зміни МСФЗ не будуть мати суттєвого впливу на фінансову звітність Компанії, окрім МСФЗ 18 "Подання та розкриття інформації у фінансовій звітності".

Компанія після звітного періоду до дати затвердження цієї звітності не отримувала інформацію про умови, які існували на кінець звітного періоду та не були не відображені у цієї фінансової звітності. Станом на дату затвердження фінансової звітності не відбувалось:

- значне об'єднання бізнесу після звітного періоду;
- істотні придбання активів,
- вибуття активів або експропріація значних активів урядом;
- оголошення про значну реструктуризацію або про початок її запровадження;
- значні операції зі звичайними акціями;
- прийняття значних зобов'язань або умовних зобов'язань, наприклад, унаслідок надання значних гарантій;
- початок великого судового процесу, що виник виключно внаслідок подій, які відбулися після звітного періоду.

З 31 січня 2026 року Національний банк України знизив облікову ставку з 15.5% на 15%. Офіційний курс гривні щодо іноземних валют не зазнав суттєвих змін. 

Затверджено рішенням Правлінням Компанії.

2026-03-16

Протягом років, що закінчилися 31 грудня 2025 року і 2024 року, пов'язаними сторонами Компанії були акціонери Компанії, суб'єкти господарювання під спільним контролем, провідний управлінський персонал та члени Наглядової ради. До інших пов'язаних осіб входять резиденти, що належать до небанківської фінансової групи FAIRFAX та перестраховики-нерезиденти, що входять до міжнародної групи компаній FAIRFAX.

Виплати Наглядовій раді не проводились.

Ес-Сі-Пі Люксембург С.А Р.Л. [SCP Luxembourg S.à r.l.]

	Інші пов'язані особи		Управлінський персонал		Всього
	2025 рік	2024 рік	2025 рік	2024 рік	2025 рік	2024 рік
Випущені страхові контракти, що є зобов'язаннями	10 714	3 551		-	10 714	3 551
Утримувані контракти перестрахування, що є активами (зобов'язаннями)	2 746	3 359		-	2 746	3 359
Результат надання страхових послуг	17 797	14 255	13	(189)	17 810	14 066
(Витрати) дохід від утримання контрактів перестрахування за винятком фінансового доходу (витрат)	(4 799)	(12 113)		-	(4 799)	(12 113)

Основи оцінки	Обладнання, меблі та устаткування	Транспортні засоби	Інші основні засоби
Метод амортизації	прямолінійний	прямолінійний	прямолінійний
Норми амортизації, %	10	25	8
Строк корисного використання, що вимірюється як період часу, рік	10	4	12

Компанія станом на 31 грудня 2024 року не має обмежень щодо володіння основними засобами.

Для цілей оцінки, визначених у МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" Компанія встановлює такі категорії фінансових інструментів:

(а) фінансові активи за амортизованою вартістю: грошові кошти та їх еквіваленти та залишок коштів у централізованих страхових резервних фондах;

(б) фінансові зобов'язання за орендою за амортизованою вартістю.

Активи у вигляді залишку коштів у централізованих страхових резервних фондах представлене залишками в Моторному (транспортному) страховому бюро України (МТСБУ), яке було створене Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України і діє як офіційний гарант відшкодування українськими страховими компаніями бенефіціаріям у Європі шкоди, завданої третім особам, за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автотранспортних засобів. Фонд страхових гарантій гарантує виплати МТСБУ у випадку заподіяння шкоди майну потерпілих, фонд захисту постраждалих - виплати МТСБУ у випадку заподіяння шкоди життю і здоров'ю потерпілих.

Додатковий страховий фонд страхових гарантій по Зеленій карті гарантує виплати МТСБУ у випадку заподіяння шкоди третім особам у Європі за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автотранспортних засобів. Депозити у додатковому страховому фонді страхових гарантій є страховим резервом, управління яким від імені Компанії здійснює МТСБУ.

Згідно із Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 року, внески страхових компаній до резервних фондів МТСБУ повертаються страховим компаніям після закінчення періоду, протягом якого вони можуть бути використані МТСБУ для покриття збитків у випадку невиконання зобов'язань страховиком, що видав поліс. Зазначені гарантійні депозити будуть повернені Компанії, коли в обігу не буде полісів, за якими можуть виникнути збитки.

Фінансові активи

Інформація про непохідні фінансові активи: узгодження змін у величині можливих збитків та пояснення змін валової балансової вартості розкрита у примітці 822390-12 "Узгодження змін у величині можливих збитків та пояснення змін валової балансової вартості фінансових інструментів".

Фінансові зобов'язання

Інформація про фінансові зобов'язання розкрита у примітці 823610 "Оренда".

Додаткове розкриття про доход, витрати, прибутки чи збитки від фінансових інструментів

Система управління ризиками

В Компанії створено систему управління ризиками, яка забезпечую безперервний аналіз ризиків з метою прийняття своєчасних та адекватних управлінських рішень щодо пом'якшення ризиків та зменшення пов'язаних із ними втрат (збитків), і являє собою сукупність належним чином задокументованих і затверджених політик, методик і процедур управління ризиками, які визначають порядок дій, спрямованих на здійснення систематичного процесу виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування та мінімізацію щонайменше всіх суттєвих ризиків, притаманних діяльності Компанії.

Компанія забезпечує відокремлення функцій з управління ризиками (другої лінії) від функцій бізнес-підрозділів (першої лінії) та функції внутрішнього аудиту (третьої лінії), забезпечивши їх пряме підпорядкування Раді та недопущення конфлікту інтересів через суміщення функцій різних суб'єктів системи управління ризиками на рівні одного підрозділу/працівника.

Учасниками процесу управління ризиками Компанії є:

Виявлення (ідентифікація) ризиків.

Виявлення ризиків представляє собою розробку переліку можливих негативних подій або ситуацій, які можуть негативно вплинути на досягнення Компанією поставлених цілей та завдань. Власники ризиків з періодичністю один раз в квартал, а за необхідності частіше, проводять опитування у працівників своїх підрозділів на предмет потенційних ризиків. Для того, щоб кожен власник ризику міг фіксувати подію, ведеться реєстр подій, які можуть спричинити ризики. Власники ризиків і колегіальний орган з першої лінії захисту ризиків (лінія бізнес-підрозділів), а також головний ризик-менеджер спільно обговорюють всі можливі ризики в Компанії.

Незалежно від першої та другої ліній захисту, головний внутрішній аудитор (третя лінія захисту) може знаходити потенційні ризики шляхом проведених аудиторських перевірок.

При виявленні ризиків, де передбачається взаємодія між окремими лініями захисту, достатньо уваги приділяється збереженню незалежності між лініями захисту з метою недопущення конфлікту інтересів і збереженню ефективності, комплексності та адекватності за які відповідає Рада.

З метою забезпечення постійного процесу виявлення потенційних ризиків Компанія здійснює галузеві та міжнародні порівняння. Аналізуються потенційні події, характерні для організацій, які подібні за галузевою спеціалізацією або функціональною діяльністю.

Складений за результатами ідентифікації перелік виявлених ризиків систематизується та узагальнюється ризик-менеджером. Перелік ризиків переглядається, уточняється або доповнюється не рідше, ніж один раз на рік та/або при надходженні інформації про виявлення нових суттєвих ризиків.

Вимірювання ризиків

Після того, як ризики були виявлені, Компанія здійснює дії щодо їх вимірювання з метою розуміння їх суттєвості та потенційного впливу на діяльність Компанії.

Суб'єкти 2-ї лінії захисту отримують вхідні дані та проводять математичні розрахунки потенційних ризиків.

Компанія вимірює ризики після їх сегментації на 3 рівні:

Моніторинг ризиків

З метою забезпечення ефективності системи управління ризиками Компанії, ризики підлягають регулярному та безперервному моніторингу. Головний ризик-менеджер веде список ідентифікованих ризиків постійного нагляду, слідкує за його актуалізацією, а також оцінює поточний стан ризику, його відхилення, тенденції до збільшення чи зменшення. Моніторинг ризиків являється основою для своєчасного виявлення ризиків щодо яких необхідно виконувати контроль.

Контроль ризиків

Виявлення, вимірювання та моніторинг ризиків уможливлюють здійснення контролю ризиків Компанії. Кожен ризик, який відстежується, має свій власний паспорт ризику в якому зазначаються вплив, ймовірність, значущість, потенційні збитки первинного та залишкового ризику, фактичні та планові показники KRI, експозиція ризику, опис ризику та заходи щодо його пом'якшення, параметри ризик-апетиту та карта первинного і залишкового ризику.

Головний ризик менеджер у співпраці та актуарієм фіксують щоквартальні зведені дані по кожному ризику та здійснюють їх аналіз з урахуванням майбутніх прогнозів.

У Компанії передбачений опис процесу ескалації ризиків, який описує визначений порядок дій для забезпечення надійного контролю ризиків.

В залежності від рівня значущості отриманого в результаті проведених кількісних розрахунків KRI, учасники системи управління ризиками виконують ескалювання, а саме:

При порушенні лімітів щодо операцій учасник системи управління ризиками повідомляє про факт порушення своєму керівнику, а керівник, в свою чергу, відразу повідомляє управління Компанії та головному ризик-менеджеру.

У разі значного підвищення ризику (наближення фактичних показників ризику до встановлених значень лімітів ризику, ризик-апетиту або потенційного їх порушення, або суттєвої зміни профілю ризиків Компанії) головний ризик-менеджер не пізніше наступного робочого дня інформує про це Раду та Правління Компанії з метою прийняття своєчасних та адекватних управлінських рішень у межах процедури ескалації ризиків.

Компанія накопичує інформацію щодо перевищення лімітів ризиків (авторизовані перевищення), та порушень лімітів ризиків. Рада проводить позачерговий перегляд значень лімітів ризиків, якщо авторизовані перевищення або порушення лімітів ризиків є частими або постійними. Результатом такого перегляду можуть бути:

Учасники другої лінії захисту слідкують за дотриманням нормативних документів щодо системи управління ризиками і в тому числі за дотриманням вимог Стратегії управління ризиками, Декларації схильності до ризиків, Політики управління ризиками з прописаними в ній лімітами ризику.

У випадку виявлення відхилень від вимог зазначених документів, вони інформують Наглядову Раду про зміст порушень, а також обставини та інші важливі уточнення щодо порушення, яке виникло. Головний ризик - менеджер разом з головним актуарієм та головним комплаєнс - менеджером проводять аналіз причин таких порушень, оцінюють потенційний негативний ефект на діяльність Компанії та розробляють шляхи можливих вирішень з метою недопущень подібних ситуацій в майбутньому про що надають консолідовану інформацію у формі презентації чи звіту до Наглядової ради.

У разі виникнення додаткових запитань зі сторони Наглядової ради, учасники другої лінії захисту забезпечують надання додаткової інформації.

Звітування з ризиків

Система управління ризиками Компанії побудована таким чином, щоб кожна з трьох ліній захисту мала можливість незалежно одна від одної звітувати перед Радою щодо існуючих та нових потенційних ризиків. Окрім цього, друга лінія захисту, яка безпосередньо відповідає за систему управління ризиками готує щоквартальний звіт щодо результатів оцінки ризиків. У цьому звіті описуються всі наявні ризики в Компанії, ризик-апетит, допустимий рівень ризику, оцінка ризиків, яка включає профіль ризиків та карту ризиків, найбільш суттєві ризики Компанії, аналізується ефективність заходів впливу, а також зазначаються рекомендації щодо їх пом'якшення та контролю.

Пом'якшення ризиків

Запроваджена комплексна система управління ризиками дозволяє Компанії ефективно та своєчасно виявляти ризики і здійснювати їх контроль шляхом застосування заходів впливу на ризики з метою виконання стратегічних цілей Компанії. При оцінюванні ризиків за допомогою KRI та ризик-апетиту, допустимого рівня ризику в залежності від ймовірності та впливу ризиків визначається значущість ризиків. В залежності від значущості кількісних розрахунків лімітів ризиків, визначені учасники системи управління ризиками виконують відповідні дії, а саме:

Впроваджена система управління ризиками відповідає вимогам Національного Банку України, який здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та Закону України "Про страхування".

Управління ризиками, що виникають у зв'язку із управлінням активами та зобов'язаннями

До основних сфер цих ризиків Компанія відносить наступне:

Ринковий ризик

Аналіз валютного ризику

Зміна фінансового результату та власного капіталу в результаті можливих змін обмінних курсів, що встановлені на звітну дату, за умови, що всі інші змінні характеристики залишаються фіксованими

Аналіз процентного ризику

Чутливість до процентного ризику

Моніторинг процентних ставок

(у процентах)

Аналіз кредитного ризику

Максимальний ризик на одного контрагента станом на 31 грудня 2025 року становить 170 878 тисяч гривень, станом на 31 грудня 2024 року становить 136 938 тисячі гривень.

Інформація про кредитну якість фінансових активів

Опис рейтингових агентств. Компанія використовувала рейтингові оцінки уповноважених рейтингових агентств, внесених до державного реєстру. Кредитні рейтинги порівнюються за єдиною національною рейтинговою шкалою, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України №665 від 26 квітня 2007 року. Компанією не впроваджене оцінювання за внутрішніми рейтингами.

Активи, які є простроченими або такими, корисність яких зменшилась

Ймовірність невиконання зобов'язань (дефолт)

Класи активів під кредитним ризиком

Методи оцінки очікуваних кредитних збитків

Величина кредитного ризику - Зменшення корисності активів

Фінансові інструменти Компанії за класами та видами оцінок представлені наступним чином:

Загальні підходи до управління ризиком наведені у примітці 822390-11 "Характер та рівень ризиків за фінансовими інструментами".

Аналіз зобов'язань під ризиком за строками погашення

Компанія використовує таку ієрархію для визначення та розкриття справедливої вартості фінансових інструментів методом оцінки:

- Рівень 1: ціни котирувань (без коригувань) на відкритому ринку для ідентичних активів або зобов'язань;
- Рівень 2: справедлива вартість може посилатися на базові дані Рівня 1, але, оскільки відповідний актив або зобов'язання не є ідентичним, потребує додаткових коригувань ціни;
- Рівень 3: використовує обмежений обсяг або потенційно зовсім не використовує вхідних даних, які базуються на ринкових даних, тому відповідні оцінки в цілому є більш суб'єктивними за характером.

Переміщень між рівнями в звітному році не відбувалось.

Розкриття інформації, достатньої, щоб дозволити узгодження класів, визначених для оцінки справедливої вартості, зі статтями у звіті про фінансовий стан, активи за 2025 рік

Розкриття інформації, достатньої, щоб дозволити узгодження класів, визначених для оцінки справедливої вартості, зі статтями у звіті про фінансовий стан, активи за 2024 рік

Основи оцінки	Комп'ютерне програмне забезпечення	Інші нематеріальні активи
Метод амортизації	прямолінійний	прямолінійний
Норми амортизації, %	10	10-33
Строк корисного використання, що вимірюється як період часу, рік	10	3-10

Компанія не має нематеріальних активів з невизначеним терміном корисного використання.

Станом на 31 грудня 2024 року Компанія має повністю амортизовані активи в розмірі 281 тисяч гривень, на 31 грудня 2023 року - 57 тисяч гривень.

Основи оцінки	Офіс	Автомобілі	Паркомісця
Метод амортизації	прямолінійний	прямолінійний	прямолінійний
Норми амортизації, %	8	25	8-25
Строк корисного використання, що вимірюється як період часу, рік	12	4	4-12

У звіті про фінансовий стан подано разом з Основними засобами.

Інші фінансові зобов'язання

Зміни орендних зобов'язань за період